Ярмоленко про Блохіна, Реброва, "Шахтар" та "Чорноморець"

Прем'єр Ліга — 24 квітня 2014 — ЮСамусенко Переглядів: 2652

Поділитись:

Один з лідерів «Динамо» Андрій Ярмоленко розповів про ігрові емоції, порівняв Сергія Реброва з Олегом Блохіним і спрогнозував розв'язку "золотої" гонки.

- Перший з цих протилежних за змістом жестів був, як я розумію, адресований вболівальнику, який доставав вас весь другий тайм.
- Глядачів на трибунах виявилося небагато, тому до мене доходила буквально кожна його репліка. Природно, після гола я натякнув людині таким чином: годі базікати! А сердечко, природно, призначалося дружині, що сиділа на трибуні.

- Віддаю належне вашій стриманості. Ось Олександр Рибка на безсторонні відгуки окремих глядачів зреагував якось аж надто емоційно - і вболівальники ще довго не могли йому цього пробачити.
- У грі емоції є завжди. Просто комусь їх легше стримувати, а комусь-складніше. Але в будь-якому випадку важливо себе контролювати, адже на стадіоні, і тим більше по телевізору, кожен твій жест як на долоні. Крім того, на трибуні можуть бути діти, а для них ми, футболісти, зобов'язані бути прикладом.

***

- «Ворскла» для вас, що й казати, знакова команда. Саме з полтавчанами, якщо не помиляюся, зустрічалося «Динамо», коли батьки привезли вас, ще школяра, в Київ, щоб вперше наживо подивитися гру улюбленого клубу...
- А ще - саме на зустріч з «Ворсклою» випав дебют у динамівському основному складі. Ми з Романом Зозулею сиділи в запасі, і першим Юрій Павлович Сьомін випустив його. До кінця залишалося зовсім мало часу, я навіть не думав, що випаде шанс з'явитися на полі в цьому матчі. Але надійшла команда тренера «Готуйся!», я швидко переодягнувся і вийшов, не встигнувши злякатися. Напевно, тому практично відразу забив.

- Ці спогади не спливали перед недільним матчем?
- Ні, адже це вже історія. Справи давно минулих днів. Такі події, зрозуміло, забувати не слід, але при цьому непогано було б помістити їх в архіві пам'яті на якусь дальню поличку, щоб витягувати, коли запитають журналісти. І забивати нові голи, щоб до нашої нової бесіді вам було про що запитати, а мені розповісти. (Сміється).

- Між тим першим голом за основний склад і недільним минуло п'ять років. Як змінився з тих пір Андрій Ярмоленко?
- Подорослішав, змужнів... (Посміхається). Можна навіть сказати, що тоді і зараз - це два абсолютно різних Ярмоленка. У багатьох аспектах гри з тих пір я додав - і якщо ще п'ять років ви запитаєте, чим Ярмоленко-2014 відрізняється від Ярмоленка-2019, у мене буде точно таку ж відповідь.

- Змінилися, напевно, навіть зовні?
- Є така справа. (Сміється). Коли мені зараз трапляється відео з дебютного матчу, не можу стримати посмішки. Яким я тоді був худеньким, навіть щупленьким, патлатим...

- А що змінилося в «Динамо» після недавньої відставки Олега Блохіна та призначення Сергія Реброва виконуючим обов'язки головного тренера?
- Рішучих змін особисто я не помітив. Що не дивно: і Ребров, і Рауль (іспанський тренер Рауль Гонсалес Руїс-Ріанчо. - Прим. Д. І.) вели тренування і при Блохіні. Ще взимку з приходом Рауля у нас змінилася методика занять, ми стали більше працювати над тактикою. Як би там ні було, у весняній частині чемпіонату робота іспанця дала свої плоди: команда стала грати значно грамотніше.

***

- Рауль, скажемо прямо, не дуже добре говорить по-російськи. Як знаходите з ними спільну мову?
- Футбольні люди завжди можуть зрозуміти один одного. Тим більше що Рауль - дуже веселий і компанійський хлопець. За менталітетом помітно відрізняється від більшості тренерів, з якими ми звикли працювати. З ним можна пожартувати, він готовий посміятися у відповідь. Але це можливо поза полем: в грі або в роздягальні, коли це необхідно, він здатний накричати, щоб зрозуміліше пояснити або підняти командний дух. В «Рубіні» Рауль вивчив необхідні для роботи ключові слова і вирази російською мовою, проте на життєві теми з них, на жаль, спілкуватися марно. Не зрозуміє. (Сміється).

- Мав нагоду переконатися в цьому на зборах в Марбельї. А от скажіть, Андрій: Сергій Станіславович Ребров демократичніше свого попередника?
- Ребров - тренер нової формації. Погляди на футбол в цілому і тренувальний процес, зокрема, у нього дещо відрізняються від тих, що були у Олега Володимировича. Навіть у дрібницях: комусь із наставників може не подобатися музика в роздягальні, а Ребров - не бачить в цьому нічого негожого.

Швидше, навпаки. А ще Сергій Станіславович частіше спілкується з гравцями - не тільки в тренувальному процесі. З ним можна говорити як про футбол, так і про життя.

- Згодні, що весняна поразка від «Дніпра» стала однією з ключових у втраті «Динамо» шансів на чемпіонство?
- Мабуть, ви маєте рацію.

- Невдачі в тому матчі Блохін пояснив в тому числі і шоковим станом, в якому гравці виявилися після зіткнення Олега Гусєва з Денисом Бойком. Це й справді так вплинуло на результат?
- Коли бачиш партнера в такому стані, серце кров'ю обливається. Не переживати в такій ситуації жива людина не може. А всі ми - живі люди. Якийсь час у нас - і це природно - був шок, але я б не став списувати на нього наш програш. Як і на те, в якому стані було поле. Я взагалі не прихильник шукати відмазки: раз програли - значить, заслужили. Відмовки для слабких. Якщо поступилися, потрібно зібратися всім разом, зрозуміти причини - і рухатися далі.

- Ігор Суркіс сказав, що ще після матчу з «Карпатами» відчув: гонка за чемпіонством закінчена. В який момент це відчуття виникло у вас?
- Особисто я не готовий назвати вам якийсь конкретний матч, після якого команда остаточно попрощалася з надіями на золото. Навіть після поразки від «Дніпра» ми мали всі шанси наблизитися до лідерів, але львівська осічка, напевно, і справді виявилася вирішальною. Після неї розраховувати на подарунки з боку конкурентів було важко.

- Чи є у вас принаймні для себе пояснення: чому, двічі ведучи в рахунку, не втримали перемогу у Львові і начисто програли «Шахтарю»?
- Матч з «Карпатами» був для нас одним з найважливіших в чемпіонаті, і цілком зрозуміло, що виходили ми на нього, заряджені на перемогу. Але забили перший гол - і несподівано навіть для самих себе відійшли назад.

- Чому?
- Вся справа в психології. Суперник зрівняв рахунок, ми знову повели. Не можна сказати, що після цього знову відійшли на заздалегідь підготовлені позиції, але кілька моментів поспіль не змогли реалізувати. Природно, з'явилася нервозність: здавалося б, забив третій м'яч - і «Карпати» зупиняться. А при рахунку 1:2 ця бойовита команда билася до кінця і свій шанс зрештою вчепилася.

- А «Шахтар»?
- Перший тайм з " гірниками " ми повністю провалили - тут навіть говорити не про що. До матчу домовлялися, що будемо діяти агресивно, пресингувати, не дозволяти суперникові розігрувати м'яч. Але вийшли і стали грати з відходом. А пропустивши двічі, вже нічого не могли вдіяти. При тому, що після перерви виглядали набагато краще за суперника, який, зрозуміло, грав по рахунку. Це враження підтвердила статистика, яку пізніше вивісили на базі: у першому таймі «Шахтар» нас повністю переграв, а в другому - ми вже були сильнішими. Але сенсу це обговорювати! Як кажуть, рахунок на табло.

- Цікаво зрозуміти, що творилося після гри в роздягальні. Домагою Віді, помилка якого призвела до другого голу, напевно, дісталося?
- «Пхати», коли людина помилився, не в моїх правилах. Та й інші хлопці до цього не схильні. Ви ж не думаєте, що Віда навмисно так вибивав м'яч. Зрештою, і я не забив, так що теоретично претензії можна було пред'явити будь-якому гравцеві з групи атаки. Все після того матчу були засмучені, але після невдач не винних треба шукати, а підтримувати один одного. Ми разом програємо і разом перемагаємо.

- Після зустрічі з «Шахтарем» Блохін, оголосивши про свою відставку, кажуть, попрощався окремо з кожним гравцем, для кожного знайшов свої слова. Що, якщо це не секрет, сказав особисто вам?
- Окремо він, здається, ні з ким не розмовляв. Але кожному потис руку, подякував за спільну роботу. Розмови в той момент були не дуже доречні.

- З урахуванням турнірного становища та зміни тренера, який настрій зараз у команді, який мікроклімат?
- Футбол така штука: сьогодні ти програв, і настрій у тебе гірше нікуди. А виграв - і колишні невдачі забуті. Після перемоги над «Ворсклою» ми налаштовані оптимістично. А тренерські відставки... Вони неминучі, якщо команда не дає результат.

- Тепер чекає зустріч з «Чорноморцем», який в минулому турі обіграв «Дніпро»...
- Ми добре розуміємо, наскільки важка гра, як грамотно Роман Григорчук може підготувати своїх футболістів. Останній матч одеситів - тому свідчення. Здавалося б, не так давно «Чорноморець» зірок з неба не хапав, а тут - успішно виступив в Лізі Європи, склав конкуренцію грандам у чемпіонаті. Видно, що команда добре підкована тактично, добре готується до кожного суперника, під мікроскопом розглядаючи її сильні і слабкі сторони. Плюс - у Григорчука є дуже хороші гравці, серед яких виділив би Гая і Антонова. Від них в «Чорноморці» дуже багато залежить.

- Напевно, у вас є своя думка з приводу інциденту, який стався на 40-й хвилині матчу одеситів з «Дніпром», коли гості явно знехтували принципом fair play...
- Дивився поєдинок по телевізору, тому не можу точно сказати, суддя дав свисток після того, як гравець «Чорноморця» вибив м'яч в аут, чи ні. Просто не чув. Але якщо дав - гол не слід було зараховувати. Не дав - треба б зараховувати. Це я вам кажу з позиції правил. А з точки зору чесної гри, якщо суперник вибиває м'яч, щоб можна було надати допомогу.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Андрій Ярмоленко, Динамо

Ярмоленко про Блохіна, Реброва, "Шахтар" та "Чорноморець"

УПЛ, 3 тур. Усі результати

"Емполі" з українським нападником завершив виступи в Кубку Італії

«Бенфіка» Трубіна та Судакова обіграла «Орхус» у першому матчі фіналу кваліфікації Ліги Європи

Фанати «Аль-Ахлі» просять Бондаренка не переходити в їх клуб

Останні новини

Вибір редактора

Символічна збірна 5-го туру чемпіонату України