Бернард про Мессі, Роналдінью, "Шахтар" та лідера "гірників"

Прем'єр Ліга — 24 березня 2014 — ЮСамусенко Переглядів: 3076

Поділитись:

У передачі "Великий футбол" на каналі "Футбол 1" вийшов сюжет про півзахисника "гірників" Бернарда. Пропонуємо вам повну версію інтерв'ю з бразильським футболістом.

– Чому ти – Бернард? Звідки в тебе таке ім'я?
– Я чув про одного бразильського волейболіста, якого звали Бернард. Він був відомий дуже сильною подачею. До того ж він подавав м'яч дуже високо, таким чином ускладнюючи гру своїм суперникам. Тому мені дали це ім'я.

– Твоя сім'я ж не футбольна...
– Мій батько займався футболом на аматорському рівні, а мій дідусь – ні, тому що він повинен був працювати. У нього не було можливості грати.

– Ти певно ж не можеш високо стрибати через зріст. І ми знаємо, що тебе двічі відраховували з академії "Атлетико Мінейро" з цієї причини. Розкажи про це.
– Так, мене двічі відраховували через мій зріст, тому що були тренери, які не любили низьких футболістів. Але потім мене прохали повернутися, а закінчилося все тим, що цих наставників звільнили з академії.

– У якому віці це було?
– Мені було тоді 14 років.

– Яку свою якість ти вважаєш найсильнішою?
– Кожен футболіст має позитивні й негативні сторони. Незважаючи на те що я невисокого зросту, моїми кращими якостями є здатність змінити напрямок руху, швидкість, мислення на полі. Кожен футболіст, у якого відсутні якісь якості, повинен уміти використовувати недоліки свого супротивника, щоб допомогти команді.

– Чи не вважаєш ти, що за манерою гри схожий на Мессі? Він же був твоїм кумиром у дитинстві.
– Мессі – людина, яка не обговорюється. Немає нікого схожого на нього. Було багато футболістів, які володіли хорошими якостями, але Мессі – найкращий, ніхто не може так працювати з м'ячем. Він має якості, які допомагають йому зробити все, щоб допомогти своїй команді.

– За однією інформацією твій кумир – Мессі, а за іншою – Роналдіньо. Кого ти наслідуєш?
– Звичайно, це Роналдіньо. Тому що я грав із ним, дуже багато чого перейняв від нього. Я обожнюю цього футболіста. Це найкращий партнер і людина, з якою я зустрічався.

– Чого Роналдіньо тебе навчив на футбольному полі?
– Дуже багато чого, тому що я дивився за його грою. Насамперед, він навчив мене грати весело, із задоволенням, це найголовніше. Він навчив мене не тільки техніці, але й тактично мислити. Я бачив гру Роналдіньо і дуже багато чого навчився в нього.

– Можна сказати, що Роналдіньо передав тобі свій гарний настрій?
– До того як познайомитися з Роналдіньо, я поводився, як хлопчисько: був веселим, міг жартувати. Але після нашого знайомства я перейняв деякі якості від Роналдіньо: коли той своїм ставленням, веселощами міг підняти настрій команди, передати їм дух гри з радістю.

– Ти святкуєш голи, піднімаючи пальці до неба. Точно так відзначають взяття воріт Кака і Роналдіньо. Це якось пов'язано або, може бути, ти до Бога звертаєшся?
– Я відвідую євангелістську церкву, тому завжди звертаюся до Бога, дякую йому за те, що він дає мені можливість грати, забивати, тобто доставляти радість усім.

– Сам ти більше любиш забивати або віддавати передачі?
– Дуже важливо забивати, але віддати пас – теж дуже правильно. Я вважаю, що пас – основа футболу. І якщо ви не можете його виконати, то команда не зможе забити гол. На першому місці вміння віддати передачу – це найбільш важливо.

– В інтерв'ю нещодавно ти сказав, що, як футболіст, повинен стежити за своєю зовнішністю. Наскільки ти прискіпливий до свого зовнішнього вигляду?
– Футболіст повинен бути прикладом для всіх. І тому я виконую те, чого мене навчили батьки. Я завжди намагаюся бути добре одягненим і бути прикладом. Особливо для дітей, які мені наслідують.

– Ти дуже емоційна людина. Ми бачили відео, коли ти йшов з "Атлетико Мінейро" – в тебе на очах були сльози. Це був зворушливий для тебе момент і як часто ти даєш свободу своїм емоціям?
– Так само емоційна моя мама! Що стосується переживань, пов'язаних з "Атлетико Мінейро", то я в цій команді виріс, знаходився в ній від семи років. Я все пройшов із нею, бачив переживання вболівальників і партнерів, робив все для "Атлетико". Тому, звичайно, в мене були емоції.

– Тобі важко дався перехід до "Шахтаря". Чому ти так довго вирішував, чи робити цей крок?
– Так, мені було важко прийняти це рішення. Мені було всього 20 років, я грав в одному місті. Там у мене були друзі, клімат – все звичне. І мені потрібно було виїхати, таке рішення було непросто прийняти. Щоб зважитися на цей крок, я зібрав усіх членів сім'ї, порадився з ними. Але коли я відвідав Донецьк, побачив, що тут є, то зрозумів, що "Шахтар" – те місце, де я можу продовжувати своє зростання. І тому я прийняв таке рішення.

– Ти тут граєш майже рік. Чи не має в тебе жалю, що ти змінив Бразилію на Україну, або "Шахтар" навіть перевершив твої очікування?
– Це був перший рік, дуже важкий. Тим більше нам не вдалося далеко пройти в Лізі чемпіонів і Лізі Європи, не все вийшло протягом цього року. Перший сезон – завжди важкий для футболіста, багато хто часто думає про те, щоб повернутися назад. Але в мене п'ятирічний контракт із клубом, я поважаю його умови, буду виконувати їх, грати тут і зростати разом із командою.

– Ти вже повністю розумієш філософію "Шахтаря"?
– Так, я зрозумів дуже багато чого. Під час тренувань і матчів я усвідомив філософію команди. Але, повторюся, я тут перший рік. Адаптація завжди проходить важко. Тут я, наприклад, уперше зустрівся з холодом, якого немає в моїй країні. Зараз починається друга частина чемпіонату. Думаю, що ці матчі, наступний сезон дадуть мені можливість ще краще грати в "Шахтарі".

– Чого б ти хотів досягти в "Шахтарі"?
– Хотів би завоювати всі можливі титули з командою. Ми граємо в Лізі чемпіонів, внутрішньому Кубку та чемпіонаті. Незважаючи на силу інших команд, ми можемо пройти якомога далі в цих турнірах, щоб завоювати титули.

– Ти говорив про Роналдіньо, в якого багато чого навчився. З кого ти б міг взяти якийсь приклад, навчитися чогось у "Шахтарі"?
– Не тільки Роналдіньо був для мене прикладом в команді. Усі футболісти – кожен по своєму – демонстрували певні якості. Що стосується "Шахтаря", я не хотів би виділяти одного. Дуже багато досвідчених футболістів. І треба говорити про прикладі не конкретного футболіста, а про те, що вся команда є прикладом! Усі демонструють свої найкращі якості на полі.

– Ти вже доріс до рівня, коли сам можеш подавати приклад молодим гравцям?
– На полі під час матчів і тренувань я намагаюся показати найкращі якості, зробити те, що можу, і завдяки цьому допомогти команді.

– Чи можеш ти вважати себе лідером ""Шахтаря"?
– Ні, лідером себе розглядати не можу. У команді є один лідер, який грає тут дуже давно, – це Дарійо Срна, капітан. Він дуже відповідальна людина, яка служить прикладом для інших. Він поважає всіх – і його всі поважають. Дарійо – ось лідер!

– Ти можеш затриматися в "Шахтарі" настільки ж довго, як це зробив Срна?
– Не знаю, що буде. Скажу єдине: будь-який бразильський футболіст, який звик до жаркого клімату, в тому числі і я, може адаптуватися до всього, крім холоду. До холоду – важко! Але, з іншого боку, я намагаюся звикнути до всього, щоб залишити свій слід в історії "Шахтаря".

– Приїжджаючи до Донецька, ти не боявся, що випадеш з поля зору головного тренера збірної Бразилії?
– Ні. Я вважаю, що так не станеться. Я вірю в Бога – все, що їм визначено, трапиться. Цього ніхто змінити не може. Друге – в мене були розмови з головним тренером. Він сказав, що мій перехід – хороше рішення. Він з добротою ставиться до мене. Тому, думаю, в "Шахтарі" я не загублюся.

– Що для тебе означає представляти країну, яка є, напевно, найбільш футбольною у світі?
– Можливість грати в збірній Бразилії – для мене це все! Тому що в цій ситуації я представляю свою країну. Усі футболісти мають єдину мрію: виступати за національну збірну. За це я дякую Бога. Потрапити до збірної та продовжувати грати в ній – дуже велика честь для будь-якого бразильського футболіста.

– Чемпіонат світу пройде в твоїй рідній країні. Як це буде в твоєму уявленні? Фестиваль футболу?
– Незалежно від того, де проходить чемпіонат світу, в Бразилії або за її межами, це завжди свято. Бразилія – батько футболу. І коли це відбувається тут, усі вулиці забарвлюються в жовті кольори – кольори національної збірної. Чемпіонат – свято для всіх, у всіх штатах, свято і на полі, і за його межами, для всіх команд-учасників.

– У Бразилії, напевно, кожен другий грає у футбол, у "Шахтарі" багато бразильців, але не всіх викликають до збірної. Бернарде, вважаєш себе щасливчиком?
– Насамперед, є головний тренер – Сколарі, який вибирає футболістів залежно від їх показників – як у внутрішніх чемпіонатах, так і в Кубку конфедерацій. Важко сказати, що ті, яких він вибрав для збірної, – найкращі в Бразилії, вони найкращі на даний момент для головного тренера за їх якостями. Саме він визначає, хто повинен грати в команді. А потім, уже під час підготовку, в збірній відбувається ще один відсів, і знову визначаються якості футболістів.

– Яку роль кожен із тренерів відіграв у твоєму житті?
– Насамперед я хотів би сказати про один із наставників "Атлетико Мінейро" – це Кука. Ця людина мене багато чого навчила, багато радила. Вважаю, що це перший тренер, котрий надав дуже великий вплив на мою спортивну кар'єру.

– А чого тебе навчив Луческу, адже ти прийшов у "Шахтар" уже сформованим футболістом?
– Я тільки 8 місяців у команді, тому мені ще важко що-небудь говорити. Луческу – дуже хороший тренер, дуже шанованний, як у команді, так і в усьому футбольному світі, з ним було завойовано багато титулів. Не хочу називати щось окремо, тому що на кожному тренуванні, в кожному матчі я слухаю вказівки Містера і покращую свою гру.

– Чи є для тебе щось незвичне у грі "Шахтаря"? Можливо, тобі, атакуючому півзахиснику, доводиться часто повертатися і відпрацьовувати в обороні?
– Ні, для мене це не нове. У "Атлетико Мінейро" я завжди брав участь і в нападі, і в захисті. Я намагався і забивати, і допомагати захищатися. Це досить стомливо. Але для цього потрібно працювати, і для цього я в команді. Незважаючи на мій вік, я все це розумію і все це роблю.

– Яка твоя найбільша футбольна мрія?
– Кожен футболіст має завжди про щось мріяти, тому що без цього неможливо жити. На даний момент моя найбільша мрія – зіграти за збірну Бразилії, я вірю в те, що Господь нам допоможе виграти титул. Але крім цього я мрію і про титули в Лізі чемпіонів, як раніше мріяв у чемпіонаті Бразилії.

– Можна сказати, якщо ти виграєш в цьому році чемпіонат світу, а в наступному – Лігу чемпіонів з "Шахтарем", можна закінчувати кар'єру?
– Ні, так не можна сказати, тому що завжди потрібно мріяти про щось. Той, хто виграє перший чемпіонат світу, буде мріяти виграти і наступний. Якщо він виграє Лігу чемпіонів, то він буде мріяти виграти і ще одну. Тобто цей процес безперервний.

– Яке місце в твоєму житті посідає футбол?
– Все моє життя присвячене футболу. Якщо футболіст – справжній професіонал, то в нього практично не вистачає часу на щось інше, наприклад, на навчання. Тому я щасливий, що Бог дав мені можливість грати у футбол. Це найкраще, що я вмію робити.

– Ти вже звик до життя в Україні? Може бути, розумієш російську або українську мову?
– Поки мені це дуже важко. Деякі речі розумію, наприклад, розмови в роздягальні. Але мій контракт розрахований на п'ять років. Сподіваюся, що за цей час я ще вивчу російську та українську мови.

– Чи працюєш ти з репетитором? Або вчиш самостійно?
– Ні, я займаюся тільки з викладачем англійської, адже вважаю цю мову міжнародною.

– Чемпіонат якої країни для тебе улюблений? Де б ти хотів пограти у Європі?
– Якщо говорити про внутрішні турніри, то це англійський, італійський, іспанський чемпіонати. Думаю, будь-який футболіст мріє зіграти в одному з них.

– А ти сам живеш за українським часом? Або на годиннику в тебе бразильський час?
– Бразильський!

– Ти нормально прокидаєшся? Адже якщо в Бразилії, припустімо, 2 години ночі, то тобі вже, напевно, потрібно збиратися на тренування?
– Ні, все нормально. Футболіст повинен добре висипатися. Якщо він погано спить – це дуже погано для нього. За українським часом я прокидаюся о 10 годині ранку.

– У тебе є прізвисько ще з бразильських часів. Тебе називають ім'ям одного з героїв мультфільму – Бендес.
– Так, це прізвисько в мене з'явилося, коли я перейшов до професійного клубу. Один із моїх друзів, захисник Ліма, назвав мене так через мою тодішню зачіску. Так це прізвисько за мною і закріпилося.

– Але сам ти себе вважаєш схожим на нього? Ти такий же пустотливий хлопчина?
– Так! І це визнавали всі мої партнери по команді.

– Що означають твої татуювання?
– На одній руці цитата з Біблії, друге татуювання присвячене моєму батькові. На грудях тату з датою, коли я вперше забив. Ще на руці татуювання з написом «Ти мій цар".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Бернард, Шахтар

Бернард про Мессі, Роналдінью, "Шахтар" та лідера "гірників"

Олександр Зінченко вибув на тривалий термін через важку травму коліна

«Карпати» підписали талановитого бразильського хавбека Ерікі Даніеля

Номери для відновлення чи розваг? Rangers опинився в центрі інтимного скандалу

Тарас Михавко: Мені хотілося б потрапити до збірної на матч проти Швеції

Останні новини

Вибір редактора

Шахтар шокує Лех у Познані: Ізакі забиває шедевр у кінцівці матчу