Щойно прилетівши з Ізраїлю, наставник націоналки відповів на запитання «УФ».
— Михайле Івановичу, вам не здається, що в основі Об’єднаного Суперкубка — політика й більш нічого?
— Я би сказав, що названий вами фактор є «одним із»… У цілому ж факторів кілька, головний — нагода отримати хороших суперників узимку, так, принаймні, мені здається…
Хоча мене, з огляду на те, що сьогодні коїться в нашій багатостраждальній державі, не дивує ваше запитання — нині всі в нас заполітизовані, ви теж, отож і питання у вас політично забарвлені. Утім, я би надалі хотів оминути цю слизьку тему.
— Про що, на вашу думку, свідчить отакий факт: усі три турніри, організовані «Газпромом», виграли клуби з України?
— Я повторюю: для кожного клубу-учасника, переконаний, завдання перемагати у цих кубках не було основним, тут інші цілі переслідувалися.
Ось візьмемо останній розіграш: «Шахтар» і «Зеніт» мали найкращий вигляд, бо їм невдовзі в євротурнірах грати, натомість харків’яни та москвичі на їхньому тлі виглядали гірше…
Насправді, я розумію, до чого хилите — тут у вас знову політичне запитання: хочете почути, що наш чемпіонат сильніший за російський, так?
Як на мене, для такого порівняння вимагаються інші масштаби: потрібно, щоби ми з росіянами регулярно зустрічалися на рівні континентальних турнірів і в різних змаганнях серед збірних — ось тоді й висновки правильні можна буде зробити.
Хоча, гадаю, якби наші зустрічі справді були регулярні, нам усім то коштувало би занадто — зокрема, щодо кількості нервових клітин…
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Знайшов помилку? Виділи її та натисни CTRL+Enter.
Новини по темі:
