Дружина Олександра Кучера Ірина каже, що той нiяковiє, коли його на вулицi впiзнають уболiвальники
-- Де ви познайомились з Олександром?
-- Це було 2006 року, в груднi, на весiллi екс-гравця "Металiста" Олексiя Олiйника. Я була дружкою, а Сашко -- дружбою. Загалом усе цiкаво вийшло. Я з Луганська, Сашко -- з Києва. Навчалася у Харковi, а вiн там грав у футбол. Ми ходили в однi й тi ж заклади, але нiколи не бачились. I от зустрiлися на весiллi, яке було в Запорiжжi. (Усмiхається).
Вiн настiльки скромний, що навiть не сказав, як його звати. Просто кидав у мiй бiк погляди, а поговорили ми з ним лише наступного дня. Хвилин п'ять, i роз'їхалися -- вiн у Харкiв, я в Київ, де влаштувалася на роботу. Вiн навiть телефону мого не попросив. Лише потiм узяв номер у подруги i наважився подзвонити.
Олександр запропонував разом зустрiти Новий рiк. Я погодилась i приїхала до Харкова. Тодi ми й зрозумiли, що не можемо одне без одного. Сашко сказав, що нiкуди мене не вiдпустить, тож я звiльнилася з роботи i переїхала до нього в Харкiв.
-- До весiлля йшло довго?
-- Два роки. Побралися ми в Києвi, хоча вiн тодi вже перейшов у "Шахтар", i ми жили в Донецьку. На нашому весiллi майже не було футболiстiв -- усi роз'їхалися у вiдпустки, тож вийшла сiмейна забава. А через три роки в нас з'явився Лук'янчик.
-- Де ви познайомились з Олександром?
-- Це було 2006 року, в груднi, на весiллi екс-гравця "Металiста" Олексiя Олiйника. Я була дружкою, а Сашко -- дружбою. Загалом усе цiкаво вийшло. Я з Луганська, Сашко -- з Києва. Навчалася у Харковi, а вiн там грав у футбол. Ми ходили в однi й тi ж заклади, але нiколи не бачились. I от зустрiлися на весiллi, яке було в Запорiжжi. (Усмiхається).
Вiн настiльки скромний, що навiть не сказав, як його звати. Просто кидав у мiй бiк погляди, а поговорили ми з ним лише наступного дня. Хвилин п'ять, i роз'їхалися -- вiн у Харкiв, я в Київ, де влаштувалася на роботу. Вiн навiть телефону мого не попросив. Лише потiм узяв номер у подруги i наважився подзвонити.
Олександр запропонував разом зустрiти Новий рiк. Я погодилась i приїхала до Харкова. Тодi ми й зрозумiли, що не можемо одне без одного. Сашко сказав, що нiкуди мене не вiдпустить, тож я звiльнилася з роботи i переїхала до нього в Харкiв.
-- До весiлля йшло довго?
-- Два роки. Побралися ми в Києвi, хоча вiн тодi вже перейшов у "Шахтар", i ми жили в Донецьку. На нашому весiллi майже не було футболiстiв -- усi роз'їхалися у вiдпустки, тож вийшла сiмейна забава. А через три роки в нас з'явився Лук'янчик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Чорноморець - Кривбас. ОНЛАЙН
Скандаліст Динамо визначився з майбутнім в Словані
Легіонер Динамо залишається в клубі з Європи
Знайшов помилку? Виділи її та натисни CTRL+Enter.
Новини по темі:
20.04
